Лiлiя Черен. -Роман Марта-. Видавництво -Дулiби-

Вже вдруге поспіль читаю гарний роман, який побачив світ у видавництві "Дуліби" Цього разу його написала молода письменниця Лілія Черен, фаховий історик, етнолог.

Дія роману охоплює складнитй період вітчизняної історії (1918-1934). Дія роману відбувається в Києві. В центрі оповіді - Марта, яка в п'ятнадцятилітньому віці переїхала з села на Київщині до Києва. Тут вона працювала, самонавчалася, пізнала перше кохання, вийшла заміж, овдовіла. З Києва вона втікала аби не потрапити в молох сталінського терору. Врешті, дякувати нашій письменниці головна героїні щасливо випурхнула з тенет Мордору і роман закінчується невластивим для українських літераторів геппі-ендом.

Чому я вважаю, що роман вдалий? Цьому є кілька причин:
1) Він захопливий. Маємо суміш київської саги на початку, любовної історії в середині та капці авантюрності у фіналі;
2) Він дуже достовірний: авторка дуже ретельно та професійно, як історик, виписала портрети героїв, міські ландшафти та події Києва епохи визвольних змагань, військового комунізму, НЕПу та Голодомору. При цьому зроблено це дуже стисло, мінімумом виражальних засобів, не вдаючись до аж такої занадто наукової деталізації, властивій багатьом авторам-історикам. Тей, хто цікавився історією Києва або захоплюється літературою Розстріляного Відродження, відчує одразуцей ефект присутності в тій епосі. Це так, ніби авторка була свідком подій, сама жила тоді і пише наприкінці життя мемуари.
3) Роман написаний гарною українською мовою. Він дуже читабельний. Його структура гармонійна. Ритмічна досконалість ріднить цей роман з класичними симфоніями кінця XVIII століття. Описи, діалоги, авторска мова - все стилістично вивірене і свідчить про неабиякий талант романістки, який демонструє Лілія Черен.

Кілька слів про роботу видавництва. Книга випущена в дуже зручному форматі, який дозволяє читати роман в дорозі. Палітурка гарного дизайну є поєднанням мінімалізму і гарного смаку. До недоліків можна віднести дуже дрібний шрифт та малий тираж. Розумію, що видавництво, маючи справу фактично з дубютанткою, вирішило не ризикувати, але на моє переконання навіть такий недолугий ринок, як український, цілком міг би проковтнути за короткий час тираж у 10 000 екземплярів.

Пошанувальникам красного письменства України дуже рекомендую цю шедеврову роботу Лілії Черен та видавництва "Дуліби".