Хай живе Буквар!

       Тільки-но стихли оплески, королева Ельфіра піднесла руку, закликаючи до тиші.
— А зараз, — урочисто заявила вона, — для знайомства з новою королевою фей я запрошую головного радника чарівного світу Пугача Мудрого.

      Вона тричі ляснула в долоні і, на превеликий подив Чулінди, на галявині з'явився дядечко Пуг. Професор мовознавства, як завжди, прибув із нізвідкіль зі стосом новеньких Букварів у руках.

       «Я давно здогадувалася, що він важлива постать у чарівному світі. Не даремно його побоюються учні», — подумала дівчинка.

       Уявивши, що професор може виконати погрозу й перетворити її на жабу, і без того маленька, Чуля боязко втягла голову в плечі. Але дядечко Пуг не звернув на дівчинку щонайменшої уваги.

       — У мене одне запитання, — вимовив професор. — Хто хоче, щоб залишилася колишня граматика?

       — Я... Я... Я...— хором закричали присутні. — Колишня граматика гарна. Ми більше не хочемо неподобств.

       — А ти що скажеш? — запитала королева Вікторія у принишклої дівчинки.

       — Вибачите, моя граматика неправильна, — прошепотіла Чулінда. — Я більше не буду.

       — А що скажете Ви? — звернулася Велика Ельфіра до казкаря.

       — Із Чулиною граматикою я просто не зможу писати книжок для дітей, — відповів бородань, — тому я попрошу роздати дітям колишні Букварі.

       — Я згоден, — відповів дядечко Пуг.

       У Марійки в руках з’явився новенький Буквар, який дівчинка прискіпливо оглянула з усіх боків. Він нічим не  дрізнявся від Букваря, викраденого цієї ночі. Такі ж книжки одержали Чуля й дітлахи з дитячого садочка.

       — А який із них чарівний? — поцікавилася хитра сорока.

       — Вони всі чарівні, тому що навчають дітей грамоти, — відповів Пугач Мудрий. — Вони вчать малюків робити гарні вчинки.

       — А який із них допоможе скоріше прославитися? — запитала Чуля.

       — Той, котрий у тебе в руках, тому що найзнаменитіші вчені починали прославлятися з вивчення Букваря, — відповів професор мовознавства.

       — Кар-р! Це у них називалося починати з азів, — додала всезнаюча ворона. — Зрозуміло?

       Дівчинка не все зрозуміла, але, про всяк випадок, дбайливо пригорнула Буквар до грудей. Тепер вона не сумнівалася, що тримає в руках найчарівніший із
чарівних Букварів, які існують у чарівному світі. Цей Буквар допоможе їй стати мудрою, і вона прославиться на увесь світ.

       — А моя книжка теж чарівна? — запитала маленька Оленка.

       — Твій Буквар, звичайно, також чарівний. Вивчивши його, ти навчишся читати книжки й зануришся у світ пригод і фантазії, — відповіла Вікторія- королева фей.

       — А Ви що скажете? — звернулася вона до казкаря.

       — Світ дитячої фантазії — найкраще, що є на землі. І, поки він існує, ніколи не зникнуть радість і дитячий сміх. Ця казка — тому порука, — відповів добрий бородань.

       — Це були фантазії? — засумнівався ослик. — Невже нічого не було, а наші пригоди придумав казкар?

       — Все це було, було, і я присягаюся в цьому своїм чудовим хвостовим оперенням, — підтвердила сорока.




       Далі буде:http://www.proza.ru/2014/10/22/303