Срiбний посвист омелюхiв...

Борис Смыковский
Срібний посвист омелюхів.
Темне небо.
Тихий сніг.
Вечір нашорошив вуха.
Перше світло вдалині,
Там, де, мабуть, літо спить.

* * *
Почепила оберіг,
Дзвоник край віконця.
Вранці лащиться до ніг
Тихо промінь сонця.
Така щаслива,
Що аж капає з бурульок.

* * *
Небо – наче Бог,
Пронизливо-сяюче,
Синьо-блакитне
В сірому лахмітті
Хмар
               та наших молитв.


© Copyright: Борис Смыковский, 2014
Свидетельство о публикации №214102501216
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Борис Смыковский
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Борис Смыковский