Протрясти старечі кості
У село майнули в гості
Аж чотири покоління
На родинному помості.
Нічка темна на дворі,
Серпом місяць угорі,
Та не спиться, не лежиться
Невгамовній дітворі.
Вона собі щиро грає,
Всюду бігає, стрибає
І щодуху горлопанить,
Веселістю заряджає.
В домі всюду крик і гам -
Пряма справжній тарарам,
А дорослі грі цій раді,
Бо у всьому щирий шарм.
Тут статечнії бабуні
Походжають, мов гусині,
Дідусі, татки і мами -
Всі в цій каруселі милій.
Де єднають покоління,
Сіють щедрості насіння –
Життєрадісність зростає
Як по божому велінню.
29.10. 2014р., Лозовий Яр
В гостях
© Copyright: Григорий Божок, 2014
Свидетельство о публикации №214110201544
Свидетельство о публикации №214110201544
Рецензии
