Знаєш, мені так подобається, що ти не любиш свят,
всієї цієї масовості та мішури.
Що ти цінуєш дрібниці та маленькі радощі.
Мені подобається, що ти так само любиш осінь
і розділяєш мою палку любов до кави.
Люблю твої бурштинові очі, що випромінюють сонцем, коли ти посміхаєшся.
Взагалі люблю, коли змушую тебе посміхатись,
бути щирим і переставати бути серйозним та зосередженим.
Люблю твої руки з довгими пальцями, мов у піаніста,
творчий безлад волосся, яким я милуюсь щоразу,
коли сидиш до мене спиною, й часом стаєш схожий на художника чи скульптора.
Мій Шопен, мій Роден, моє кавове божевілля та осіннє натхнення.
Щораз пишу тобі добраніч,
чекаючи наступного ранку, аби поцілувати.
1.11.2014
Люблю...
© Copyright: Власенко Наталия, 2014
Свидетельство о публикации №214110200086
Свидетельство о публикации №214110200086
Рецензии