***
Й полум’яні музики вирвуться на волю,
І звуки крику – біле полотно,
Творіння рук їх, що долає долю.
Ти вже не кличеш світлий ідеал,
Кидаєш крихти чорного каміння,
Щоб простягнути руки до небес,
Що стомлені од вічного тремтіння.
Свидетельство о публикации №214111101762