***

Коли ти вивернеш своє нутро,
Й полум’яні музики вирвуться на волю,
І звуки крику – біле полотно,
Творіння рук їх, що долає долю.

Ти вже не кличеш світлий ідеал,
Кидаєш крихти чорного каміння,
Щоб простягнути руки до небес,
Що стомлені од вічного тремтіння.


Рецензии
яка краса!!!

Ка-Ти   12.11.2014 20:17     Заявить о нарушении