Аллея

Так морозно,так прозоро,
На вулиці грає вітирець.
Єнісей тече льодом
І важка його вода.
Нікого не чутно та не гучно,
Тільки чи гілка бринчає,
Втворя відгук на Ульновскої аллеї.
Впала сніжінечко на се деревце
І воно сприйняло яскраво,
Як срібло світити.
Вони вже довго стоять
Скільки минулих зим буво за весь час
Але не подолани літами,
І продовжують далі жити.
Їм не жахлив отрутий запах Краза,
Вони чи стоють стовпами
Вони не їда для комах кілька раз,
Вони живутимуть на сеї землі.
Ім не потрібни ні гордощі,ні скарби,
Ні коштовністи шат,яких одягає людина.
Їх пестощі лише теплий вітерець и вода з неба.
И коли наступає літо, и в якой те мить,
їх розмай и смак часа не зрівниться ні з кем.
Вони несуть з собою насправду життя
Їм не подолана самотня,
З котрою зранку народився людина.
Їм не подолона журба народу
І безодній край,якої несе в себе вісь тлум приблуда.
У них немає зброї слову,
Адже тільки вони несуть в себе спокій,
Якому не вистачає людині.
Берите вже приклад з них і згадуйте о своїх діях
Та побутіях,в котрих у життя ви зробили....
8 Декабря, 2010 года. Крикунов Денис (с)