Трунок...

Ковзання поглядом вздовж тіла
Та пальці-пензлики з малюнком
Знов пестять шкіру вкрай уміло,
Немов п'янять Кохання трунком.
І він несеться в кров з бажанням,
Стискає нутро в спазмах млості,
Б'є в скроні з пульсами жадання,
Та й ломить в ловленні всі кості.


Рецензии