Недосяжнiсть...

Ніжним шелестом трав, тихим співом дощу
Я до тебе примчу крізь сплін буднів із осені.
Пригорнусь до грудей, вип'ю хміль досхочу
Та й дістану шипи з Серця болю загострені.

Ну а потім прижмусь, щоб з вустами в уста,
Та цілунок даритиму довгий з протяжністю.
Зазирну вглиб зіниць, де безмежність густа,
Але ж взнаю Любов, що усім недосяжністю.


Рецензии