Ці осінні дні - вони такі божевільні.
І в поганому, і в доброму сенсі.
Вони перевантажені,
перенасичені,
заклопотані...
Але серед цього невпинного руху та швидкоплинного часу є ти.
Твої очі дивляться на мене може хвилину чи дві,
й ці хвилини здаються вічністю.
Радію з цього - що можу тримати тебе в своїх руках,
відчувати твоє дихання в себе на щоці.
Безкінечно розповідати тобі про свої враження та подорожі.
Не в змозі відпустити тебе з обійм.
Листопадові туманні вечори,
Вуаль недосказаних слів,
невисловлених думок,
недопитої кави.
Попереду - знову автобусні лінії,
мій Львів та улюблена Польща,
кава з автомату та довгі-довгі пейзажі за вікном.
А зараз - твої очі й твої губи.
Знаєш, більшого і не треба.
6.11.14.
Цi осiннi днi
© Copyright: Власенко Наталия, 2014
Свидетельство о публикации №214112400043
Свидетельство о публикации №214112400043
Рецензии