Обстрел
Свист мин. Дымящиеся воронки.... Звенящая в ушах тишина.
- Колян, живой?
- Кажись живой!.... Гляди ,Саня, укропы детские рисунки на броню приклеили...
- И письма..."Дорогі солдати! У такий скрутний для України час ми раді, що у нас є такі герої, як ви, які захищають нас, не дивлячись ні на що. Ми впевнені у перемозі нашої армії над російськими загарбниками. Нам би хотілося бути поруч з вами, щоб якось допомогти, але ми ще зовсім юні. Ми завжди подумки з вами.Хоч би хто і як не ображав нашу армію, але ми знаємо: наші солдати самі найкращі! І будете захищати нас до останньої краплі крові. Ви наші герої, і ми любимо вас. Дякуємо вам, солдати, що ви зараз знаходитесь на сході, оберігаєте незалежність та територіальну цілісність України. Ми віримо у вас! Ми дуже співчуваємо сім'ям загиблих. Хочемо, щоб усі солдати повернулись додому цілими і неушкодженими.
Повертайтесь з перемогою! Слава героям України! Марія, 12 років, Київ."
- " Щоб усi повернулись додому цiлими i неушкодженими." !? А мы с тобой,"Хмурый", только за сегодня десятерых "уложили"...
Свидетельство о публикации №214113002314