Скриплять ворота...
Смолою глухо. Брязкають ключі
В руках воротарів і ми в"їжджаєм
У темний замок,
у забутий світ.
Ти заперечиш -
так вже не буває.
А може буде ?
Скільки ясних днів
Лишилось жити ?
Хто там помирає ?
Тремтить тривожно
світ в передчутті.
А зорі все кружляють небокраєм.
Тисячоліття - шелестом листів.
А ми все ждемо,
пристрасно чекаєм,
Любові, смерті,
змін, щасливих днів.
Аж поки все це
раптом пригадаєм
Біля воріт,
під брязкання ключів.
Свидетельство о публикации №214120501989