Море

Море. Стояти біля тебе,
Відчувати на обличчі твій подих,
А на губах – солоний присмак.
Розчинятись в тобі,
В твоїй повноті та неперевершеній гармонії звуків,
Спостерігати за мінливістю твоїх кольорів та грою сонця.
Забувати про поспіх,
Згадувати про радощі та дрібниці.
Віднаходити спокій та гармонію всередині,
В самому собі.

* * *

Море.
В цій бірюзовій хвилі й натхненні вітри не можна не закохатись.
Ніколи не втомлюєшся від цієї безодні свіжості та заспокійливого шуму.
Так, море, ти – моє заспокійливе,
Моє знеболювальне та снодійне,
Лагідні весняні обійми та холодні зимові вітри.
Ти – мій ідеальний background для кави та роздумів,
Мій щоденний перфоманс,
Моя порція натхнення щодня й на все життя.
Ти – моя близькість та моя самотність,
Та сама «морська самотність», про яку писав Паустовський.
Море.
Бірюзові,
Оливкові,
Аквамаринові,
Акварельні кольори.
Готова безкінечно вдивлятися в твої
Глибини. 


3.12.14
моя рідна Одеса.

фото: Інга Гезалян