Кохання? Пристрасть?

Що робити тоді,
коли нема слів і нічого не можеш сказати,
Бо тебе поглинають чуття
і постійні фантазії
(волю не можна їм дати).

Ти - не мій ідеал. Ти не підходиш до нього. Але чому я не можу забути твій погляд?.. Цей погляд... Здається, він голубить моє тіло... Чому твої очі говорять: "Я хочу цілувати тебе, я хочу, хочу тебе!.." - а слова ллються про щось буденне, про щось далеке-далеке від кохання... І твої думки, здається, теж про кохання. Цей погляд, і ці німі запитання... німі думки... німі висновки.

А все закінчиться банально, як завжди:
Пройдуть сумні думки, страждання, і депресія, і муки,
мої фантазії, надії.
І вже я бачу тінь розлуки.
(Залишаться зі мною спогади, і... ти...)

Січень, 2011р.


Рецензии