В мiстi знову нема свiтла
в кімнаті пахне ягідними свічками,
надворі зимно й волого від моря,
а в душі хочеться весни та золотих промінь сонця.
Хочеться червоної помади та маленької чорної сукні, яку я
завжди вдягаю, коли йду на Кармен-сюїту до Оперного.
А ми – губимось серед холоду та поспіху,
грудень зупиняється й повільно гортає сторінки книжок.
Ми сідаємо в потяги Одеса-Львів,
П’ємо чай з пакетиків і відігріваємо холодні руки.
Вигадані чи реальні,
Ми всі шукаємо себе.
Знаходимо чи втрачаємо.
Йдемо далі.
Найважче – відроджуватись з попелу, коли позаду вже згоріли всі мости.
Свидетельство о публикации №214120901826
Елена Забенко 09.12.2014 20:53 Заявить о нарушении
праздничного вам настроения!
Власенко Наталия 10.12.2014 17:09 Заявить о нарушении