Вони їли сухі гриби. Запивали водою. Причащалися тілом Землі та її кров'ю. Говорили довго, що "все вже було і нічого нового не буде і все банальне".
А потім їх понесло у нові світи через Зоряну Браму, яка на маківці. Нове Дао кудись вело. Але повернулися всі на старі манівці.
Стали стишеними. В очах засвітилися каганці. Мудрості, а може печалі.
59 -9-
© Copyright: Валентин Лученко, 2014
Свидетельство о публикации №214121001387
Свидетельство о публикации №214121001387
Рецензии