Вчусь у неповносправних
В тих очах є щось особливе! Щось втрачине і забуте нами. В них є людяність, довірливість, беззахисність... В цьому погляді не побачиш бар`єрів, котрі ми звикли ставити, захищаючись один від одного, від світу, від життя... Ці люди не вміють "пристосовуватись", тому справжні. В них відсутня штучність! Тільки дійсність! Вона проривається через саму їхню присутність серед нас . Кричить до безсоромності голосно! І ми усвідомлюємо, що вони ніколи не стануть "грати за нашими правилами"! Чи не тому більшість зробить вигляд, що не помітили "неповносправного" і пройдуть мимо? Ні, не пройдуть, а втечуть! Швидко, не озираючись, придушуючи в собі виникаючий страх! Страх побачити себе справжнього, відчути дотик життя, відкрити старі рани, визнати свою слабкість і фальшивість, усвідомити крихкість буття! Страх зіштовхнутися з силою, яка зламає старанно збудовані стіни!
Пильно вдивляюся в знімки... шукаю Людину! В медитаційній тиші серця шукаю Людину в собі....
Свидетельство о публикации №214121101160
Юрий Поплавский 05.01.2015 15:29 Заявить о нарушении
Янина Рожнятовская 05.01.2015 18:49 Заявить о нарушении