Ти мiй Океан
мій Львів та Париж,
моя цнота та розбещеність,
хвилі теплих південних морів
та антарктичні зими,
моя одинока ранкова кава
та безкінечні подорожі – до себе чи якнайдалі від самої себе,
моє щастя та солодка отрута,
пити тебе щоранку й засинати з твоїм ім’ям на вустах,
заплетати в коси ніч та золото,
зупиняти час та чекати,
жити в стані вокзалу,
Переводити постійно годинники
на часові пояси різних країн,
й малювати карти,
перетинаючи паралелі та меридіани.
Чекати.
Знаєш, все-таки набагато краще,
Коли є на кого чекати,
Аніж жити без жодних очікувань.
Дякую тобі.
Просто так.
A.Z. dedicated
Свидетельство о публикации №214121200059