Павутиння у кутку на стелі мого балкону дрижить від вітру. Його майже не видно. Думав зняти, а потім вирішив: із часом буде таке ж саме. Поставив віника на місце. Нехай собі павутиння висить. Воно нікому не заважає, а для павука – спосіб життя. Для мене – малий шанс не бігати за мухою, яка випадково може залетіти в квартиру. Усе має свій сенс. Життя таке тендітне. Головне – відчувати потребу нікому не заважати. Тоді можна торкнутися гармонії. У ній відкриється дивна і проста істина: слабкість – часто сила, бруд – часто чистота, розум – часто нікчемна й беззмістовна дурість, божевілля – часто найбільша мудрість.
Грудень 2014
Павутиння
© Copyright: Олег Вербовий, 2014
Свидетельство о публикации №214121300524
Свидетельство о публикации №214121300524
Рецензии