Я плавно і мовчки та дуже повільно
У сон проберусь, як ота божевільна,
ГрУдей торкнуся незримо, мов Фея,
Вуста пригублю із солодкого хмеля.
Та причащу знову хтивим цілунком,
В кров увільюся отруєним трунком,
В Серці розквітну червоною рутою,
А чи можливо - дурманом-цикутою...
руТА-циКутА я
© Copyright: Иньфинити Любви, 2014
Свидетельство о публикации №214121400068
Свидетельство о публикации №214121400068
Рецензии