УСЭ свИтять ти блыскУчи ТвоИ чОрни Очи!

                “- Хочеш ти, небОже, рАю -
                Від крАю до крАю?
                РАЙ у мЕне тут - НЕ в сЕрці -
                Та гіркИй він - з гОстрим пЕрцем,
                З рЕдькою та квАсом,
                З часныкОм та м’Ясом!"
                (КрасУня ласУня - моими клавишами)

МОИ вариации по миниатюре Т.Г.Шевченко:
Не журюсь я, а не спиться
Часом до півночі,
Усе світять ті блискучі
Твої чорні очі.

Не журюсь я, а не спиться
Часом і до світа,
Усе думка побиває,
Як би ж так прожити,
Щоб ніколи такі очі
Серця не вразили.

Не бідкУю, а не спиться
ЧьогОсь до півнОчі,
Усе світять ті блискучі -
Твої чОрні Очі.

Усе світять удосвіта -
уранці ранесенько -
 Мов шепочуть, мов говорять -
 комусь там тихесенько,
 Чи когось питАють -
 НАче сЕрце крАють:

“- Хочеш ти, небОже, рАю -
   Від крАю до крАю?
   РАЙ у мЕне тут - у сЕрці -
   Та гіркИй він - нАче з пЕрцем,
   З рЕдькою та квАсом,
   З часныкОм та м’Ясом!"

Так і є - у тЕбе - пЕрець,
А сЕрця - немАє,
Й не булО нікОли -
Як в царЯ МикОли! -
Тільки нАче - шматОк м’Яса -
КРАЩе б - щОпи м’Якіть!

НАщо ж хОроше і пИшно -
Ти ТАК розцвілАся?
НАщо ж смАчно ти на ліжку -
ГОЛа розляглАся?
На щО ж мАныш ти небОжей -
Ти - такА пригОжа?

Не журЮсь я, а не спИться -
ЧАсом і до світа:
усЕ дУмка побивАє -
Як би ж так прожИти,
Щоб нікОли такі очі
СЕрця не вразИли?
           ВИК 19.12.2014

    *******
    А вот оригинал:
Не журюсь я, а не спиться
Часом до півночі,
Усе світять ті блискучі
Твої чорні очі.
 Мов говорять тихесенько:
“Хоч, небоже, раю?
Він у мене тут, у серці”.
А серця немає, Й не було його ніколи,
Тільки шматок м’яса… Нащо ж хороше і пишно
Так ти розцвілася? Не журюсь я, а не спиться
Часом і до світа, Усе думка побиває,
Як би ж так прожити, Щоб ніколи такі очі
Серця не вразили.

   [Тарас Григорович Шевченко]
   [Квітень-вересень 1846]
   [апрель-сентябрь 1846]