2. Я, мiцно на землi стою ногами

           Поэтический перевод    
           http://www.stihi.ru/2013/06/23/2827
           «Над озером печали»
           Автор Владимир Гусев Тульский
           по молитве Николая Сербского


Ранiше зовсiм я життя незнав. Ночами я дивився в темне небо,
де сяяли замрiяні зірки. Батьки навчали - Нас земля годує хлібом.
Роки минали, наче марний сон, доки я мрiяв про безсмертя, синку.
Моє  життя,  перегортаючи листи, подарувало Вiчності сторінку.
Наповнюючи вірою думки, омило душу джерелом чудово.
Я, гість малий, крокую у житті своєму - до Небес, Святого Слова.
Та таємниця на долонi Бога. Лише йому вiдомi всi  дороги.
Немає  вiчного життя у свiтi. Тут Ми народилися, живемо. Всі помруть.
Там,  в Вiчності вже рiднiї батьки. Вмирають друзi милиї мої.
На цьому свiтi богатьох нема, живих же тугою, печалю обійма.
Крокує вона завжди поряд з нами, бо на землi не маємо причалу.
О мiй Творець, ти дарував нам світ, та на землi панує тлену слiд.
Твоя  рука мою тримає душу, твого я заповiта не порушу,
Я  дякую тобi за те що переміг, Ти - Батьку мiй. Володар серця Бог.
Твоє кохання  серце зігріває. Я Світа Твого щедрого бажаю.
Працюю кожен день я над душою, щоби у Вічності їй злитися з тобою!
Її  покинули вже туга, та печалi.Я мiцно на землi стою ногами,
дивуюся творiнням, i зірками, так моя Вiра кожен день зростає!

© Copyright: Татьяна Турбина, 2014
  Свидетельство о публикации №114052409488