2. Я, мiцно на землi стою ногами
http://www.stihi.ru/2013/06/23/2827
«Над озером печали»
Автор Владимир Гусев Тульский
по молитве Николая Сербского
Ранiше зовсiм я життя незнав. Ночами я дивився в темне небо,
де сяяли замрiяні зірки. Батьки навчали - Нас земля годує хлібом.
Роки минали, наче марний сон, доки я мрiяв про безсмертя, синку.
Моє життя, перегортаючи листи, подарувало Вiчності сторінку.
Наповнюючи вірою думки, омило душу джерелом чудово.
Я, гість малий, крокую у житті своєму - до Небес, Святого Слова.
Та таємниця на долонi Бога. Лише йому вiдомi всi дороги.
Немає вiчного життя у свiтi. Тут Ми народилися, живемо. Всі помруть.
Там, в Вiчності вже рiднiї батьки. Вмирають друзi милиї мої.
На цьому свiтi богатьох нема, живих же тугою, печалю обійма.
Крокує вона завжди поряд з нами, бо на землi не маємо причалу.
О мiй Творець, ти дарував нам світ, та на землi панує тлену слiд.
Твоя рука мою тримає душу, твого я заповiта не порушу,
Я дякую тобi за те що переміг, Ти - Батьку мiй. Володар серця Бог.
Твоє кохання серце зігріває. Я Світа Твого щедрого бажаю.
Працюю кожен день я над душою, щоби у Вічності їй злитися з тобою!
Її покинули вже туга, та печалi.Я мiцно на землi стою ногами,
дивуюся творiнням, i зірками, так моя Вiра кожен день зростає!
© Copyright: Татьяна Турбина, 2014
Свидетельство о публикации №114052409488
Свидетельство о публикации №214121900435