Впадем та знову встанем

За гострим словом жовто-блакитні
Не полізуть до кишені.
На витівки та гумор дуже спритні,
Мудрості в нас повні жмені
Щирі очі у людей з душею.
Пишаюсь нацією своєю!
І ти пишайся, бо є чим!
Не будем ми зганебнені ніким.
Ми не дозволим! Друже, чуєш?
Ти, доле, в роти нас шикуєш?
Ти, небо, забираєш в матері синів?
Ти, земле, п'єш скорботи сльози?
Ми дожиємо до тих днів,
Коли пройдуть усі загрози.
Ми встоємо! Впадем та знову встанем.
Нам брат, сусід, товариш загоїть рани.
Ми не дозволим неньку плюндрувати!
Чуєш ти, ганебний нам НЕ брате!
Ми з тих, хто не для себе - для нащадків
Доб'ється гідності порядків!

by Helen Holub


Рецензии