Дочекайтесь весни

Змерзла від суму, невіри,
День завмирає поночі.
Як вам живеться, звірі,
Ті, що мені щось шепочуть.

Деякі ніжно стривожені,
Мовби зимою налякані.
Це почуття іх стриножені,
Очі тому іх  заплакані.

Вже дочекайтесь весни -
Гарно квітнуть тюльпани.
Тоді вже не буде війни,
Та зарубцюються рани.


Рецензии