Добитись щастя

Життя іде і все без коректур,
І як напишеш, так воно і буде,
І перед вибором стою я знов,
І навіть все одно що скажуть люди.

Самі ми пишемо історію свою,
Десь в глибині душі ти відчуваєш,
Як серце твоє б'ється в унісон,
Поруч з людиною яку кохаєш.

От перехрестя, треба вибрать шлях,
Яким піду в майбутнє я далеко,
От я то вибрав, та не знаю як,
Попутник мій, йому мабуть не легко.

І як донести істину свою,
І головне щоб впевнено звучало,
Що не потрібно вже "Cherchez la femme",
Тут і " Je t'aime " просто сказати мало.

Історія звичайно не проста,
Я ще ніхто, вона уже хазяйка,
Красива і розумна, просто щось,
І посмішка вартує сотні лайків.

Щоб описати все не стане слів,
Та й все описувати я не стану,
Добитись щастя, от моя є ціль,
І рухатись вперед не перестану.

Так хочеться домашнього тепла,
Щоб сльози радості лиш виступали,
Вечір, камін, бокал хорошого вина,
І посмішки дітей в фоні звучали.

Такий я хочу щоб і був кінець,
В історії яка ще не почалась,
Всьому свій час, сказав якийсь мудрець,
І я молюся щоб усе так сталось.