Ал1са

Ти втікла так, як втікає мрія з під ніг ,так як ідуть з життя найкращі .Сидиш і живеш собі так - заздрість переповнює мене і просить і мене втечи за край неба .За край де я надалі зможу сидіти собі сама .Мрія - пити чай ,займатись улюбленою справою на яку у мене на даний час немає сили .Я помираю . Сидіти думати писати - вбиває мене .а за вікном фанари освічують місто під яким  таких тисячі як я і кожен живе за своїм ритмом за своїм ритмом серця .прислухайсь . тук-тук тук- тук  туктуктуктук тук- тук тук....жити так звична справа .Бути божевільним вже не щось особливе .Але ти покинула мене сама цього ще не знаєш .Як мені важко ти й уявити не можеш  .Ігнор .все що я тобі колись розповідала - розповідала як боляче мені як я від усього втомилась але ці поки що 2 дня не зрівняються ні з чим .Так боляче.Причини не знаходжу .здається мені лише сказали 4 слова після яких почалось усе .Після чого спати в ванній ,після чого лише музика підтримує мій ритм ,після чого - сльози яких я не відчувала ,вони котились по моїй теплій шкірі гранулами льоду .А ти зникла .Мені здається я знала що ти вдома .Я була під вікнами .Як же важко .Не від того що тримаю образу на тебе - хоча ти ні в чому не винна ,від того що я не можу зупинити себе ,від того що не можу керувати своє тіло ,не можу усміхнутись ,аби ж мене тільки не запитували що зі мною .А я не знаю що зі мною ,а я нннеее зззнаааюююю - ну що зі мною .Десь читала здається стрес .Від чого ну від чого ???немає сили ні на що .Було б легко зробити крок на висоту та зроблю себе слабою .Не хочу я не така .А можливо я була надто довго сильною а???Та здається ні .Не було причин бутии сильною .Музика ,музика твоя досі лунає в моїй голові .Вона допомагає вийняти біль .Але поки що я не хочу тебе бачити ,хоча зараз брешу .Тобі я зможу пробачити все- і зітхаю .Як це важко .Думаю згодом буде легше .Думаю - і сподіваюсь .Ти відпочивай - сподіваюсь я тобі не заважаю.