***

Одного ранку прокинутись і зрозуміти ,що ти живий .Ти живий, бо відчуваєш .Завжди було гарне питання і дуже часто доречне "Що ти відчуваєш?",але найчастіше ,нажаль, на це питання ми не знаходимо відповіді ,тому що саме в той момент, ти розгублений  і не розумієш себе і свого тіла .Так ,тому ти і живий ,що ти лише відчуваєш дискомфорт .Як давно я хотіла відчути нарешті ніжність, саму просту, саму безкорисливу ,саме безкоштовну ніжність ,але потім ти ніби вмираєш, коли розумієш, що саме цього ти потребував, але не з тією людиною ,а з тією на яку чекають  довгі роки і заради якої проживають свої роки до самої старості .
Нажаль я розумію ,що таку людину для мене знайти майже не можливо ,але і якщо вона буде поряд ,то я не зрозумію що це той самий ,який зможе мої сльози перетворити на мішечок щастя ,що це той самий ,який зможе мене переконати що я можу йому довіряти .
Чому я пишу так банально ,не так гарно ,не так але від душі .Але мені і справді дуже захотілось написати.Написати не знаючи що .Схоже моє тіло і душа переповняються з кожним днем,але саме останній день змусив мене  дійти до такого стану .
Я не знаю що відбувається ,я не знаю що думати  і думати я не хочу .Мої думки зараз лише про те ,як втікти від цього сірого світу в якому я живу ,в світі, який в моїй голові .Є вихід ,але питання чи вірний .Завжди коли відповідь коливається між так чи  ні це невимовно важко вирішити та намагаєшся довіритись своїй інтуїції .Хтось інтуїції, хтось своєму серцю .Поїхати я мала давно та не поїхала ,а сьогодні я прокинулась і ніби з мене витрясли все що могли .Я без відчуттів .Я - ніхто .Ось саме в такому стані нереально прийняти вірну відповідь .Сподіваюсь і питання не буде .Відчуття ніби ти купив цю ніжність цю насолоду задарма.Купив але за безкоштовно .Еххх...
Важко зрозуміти чи  не так ?
Я не пишу казки ,оповідання, я пишу  напряму те, що відчуваю .Я не знаю наскільки це добре чи настільки це жахливо ,але я знаю що я пишу для себе ,і мені дуже важко дати прочитати ці жахливі рядки і не тому що вони жахливі, а тому що це те ,що в мені .Хтось цим може скористатись як ніж, а хтось шансом змінити все на краще .Але змінить лише той в кого голова кубик-рубик .В кого думки ніби  складений пазл ,а можливо той в кого в думках хаос ,але він знає чого хоче ,хоче справжніх відчуттів ,а не театральну майстерність .