Уголок моей души
Але щойно ти робиш крок назустріч все починає рухатися... Здіймається сильний вітер і диво вогник, наляканий невідомо звідкілля з'явившоюся загрозою, починає нервово стрибати. Гра відблісків на дикому, неземної краси, камені викликає тваринний жах у чорної спокусливиці. Її очі збільшуються у розмірі, вона ніяк не може зрозуміти звідкілля всі ці незрозумілі зміни її звичного щасливо-безтурботного життя. Вона починає скаженно стрибати, постійно порушуючи спокій багатовікових стін, що тримають на собі усю вагу масивної стелі моєї темноти...
І тут тебе настигає жахлива правда: якщо ти наблизишся - все зникне. Ти тупо зруйнеш те, що не має ціни, бо воно - краще за все, що ти можеш собі уявити.
І ти приймаєш рішення...
Нехай ця казка продовжує своє існування глибоко в мені, зігріваючи мене, коли я змерзну, поїти мене, коли замучить спрага, дарувати барви, коли світ посіріє і виникне бажання попрощатися з життям. Нехай це буде оплотом моєї надії та віри.
Бо, якщо інакше, якщо зруйнує цей світ - я собі цього ніколи не пробачу!
Свидетельство о публикации №215010301772