Протяжний свист...

Протяжний свист!
                Чи,  може,  вітер     віє?
То  вверх, то  вниз
                шугає  птах-душа.
Крізь  цілий  вік
                співає, плаче,  мліє,
Бентежить  ніч,
                мандрівників  ляка.
Та й  там вгорі,
                в  пронизливому  вітрі,
В  холодному  промінні
                синіх  зір,
Пройме  її
                маленька  крапля  світла,
Твоє  вікно,
                що  манить  до  сих  пір.


Рецензии