Творення легенди

Голка свідомості тягне за собою нитку спогадів,
Нанизує хмари сумнівів, сонячні зайчики мрій,
Формуючи разок намиста, що прикрасить душу.

Твої груди гойдають всесвіт, одягають у хвилі вечір,
Причаровують люстро повні, що словами тихенько каже,
Що немає за тебе кращих, бо у тебе любов у серці.

Я скрутився увесь. Я – вухо: перетворюю світ у звуки
І проціджую їх крізь сито, щоб почути лиш те, що хочу,
З лабіринтів усіх ефірів пити голос твоєї пісні.

Але знову на нитці вузлик припарковує біль до долі,
Знову краплі зі стріхи цілять у відкрите до неба тім’я
І, як Жан Бурідан про Жанну, я про тебе творю легенду.

10.01.15


Переклад Анни Дудки (http://www.proza.ru/avtor/sireng):

Сотворение легенды

Игла сознания тянет за собой нить воспоминаний,
Нанизывает облака сомнений, солнечные зайчики грез,
Формируя фрагмент бус, чтобы приукрасить душу.

Твои груди качают вселенную, одевают в волны вечер,
Завораживают зеркало полнолуния, которое мне шепчет,
Что нет тебя лучше, потому что в твоём сердце любовь.

Я сжался весь. Я - ухо: претворяющее мир в звуки.
И процеживаю их сквозь сито, чтобы услышать только то, что хочу:
Из лабиринтов всех эфиров пить голос твоей песни.

Но снова на нитке узелок паркует боль в судьбе,
Снова капли с крыши целятся в открытое небу темя
И, как Жан Буридан о Жанне, я о тебе творю легенду.