Ой, іде собі сніжок
і падає на лужок,
на шапочки, рукавиці,
шарфики, червоні щічки.
А на червоненьких щічках,
як на стиглих полуничках,
тане сніг і є краплинки
від талих фігур сніжинок.
Заблищать прозорі краплі
на бровах, носах кирпатих,
уже зима прийшла сама,
надворі гулять пора.
Ми не злякаємось морозу,
закутаємось у шарфи і знову
нехай із неба упаде сніжок,
будемо до вечора з сніговиком.
Сніговика уже зробили
і з моркви носа прикрутили,
відро поставили на голові
і паличку велику у руці.
Тепер двір сніговик охороняє,
з Бровком ворони відганяє,
давайте нагодуєм охорону,
пора вже грітися у домі.
Гаряча піч там нас чекає
і чай, вечеря ще триває,
годинник нагадав годину тихо,
ніч надворі і заметіль затихла.
11.01.2015.
Фотографія із інтернету:
Ой, идёт себе снежок
© Copyright: Светлана Борщ, 2015
Свидетельство о публикации №215011102147
Свидетельство о публикации №215011102147
Рецензии