Невже ти рахуєш, що не розумію?
І бачу пусте та кажу лиш дурниці?
Невже ти вважаєш, що наче повія,
Вдивляюся з хіттю у кожні зіниці?
Хіба припускаєш, що я залицяюсь,
Коли одкровення вкладаю у вірші?
Хіба все гадаєш, що я розважаюсь,
Коли виділяю тебе з-поміж інших?
Та ну, припини ти, я, хоч і білявка,
Наївна на погляд і, мов поверхнева.
Наділена все-таки глуздом і тактом,
Я просто для тебе - занадто чуттєва.
неВЖЕ недоВIРА
© Copyright: Иньфинити Любви, 2015
Свидетельство о публикации №215011401898
Свидетельство о публикации №215011401898
Рецензии
