Шон Маклех - На развалинах Урука

Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «На руjiнах Урука»*
http://www.proza.ru/2013/02/17/1382


НА РАЗВАЛИНАХ УРУКА


                «То Великаны – не камни, с ними танцует тростник»
                (Песня о Гильгамеше)


Я видел читателя... Куклой из глины
Слепил для забавы весёлый Бог.
А он вдохновенно кусочком тростинки
На глине всё книгой представил, будто пророк —
Всё тщетно вокруг и исчезнет всё всуе,
Материя вЕчна, а Дух
Лишь яркая вспышка...  Не существует
Источник его средь страданий-разрух.
Жизнь лишь Внезапность, Ошибка Игры!
Жесток Мирозданья Закон —
В нём, как и во всех суевериях: три
Основы... Вода, Земля и Огонь.
А наше врЕменное «я»  —
Ошибок отпечаток,
Что оставляет, как струя,
Поток небытия.
Философ! Клинопись тех лет
У юноши в руках;
Он поражается тому
Как сохранился знак...
Из недр истории глухой,
Начертан, как вчера,
Шумером с длинной бородой...
Наверно, людоед...
Смертей меж ними мир вместил
Пять бездн — пять тысяч лет.
Задумался о смысле круговерти,
Что прахом станет тело и трава.
А Бог, смеясь, глядит на то, поверьте,
И пишет ... — забавляется в слова.


___________________________________________

*«На руjiнах Урука»
Шон Маклех
http://www.proza.ru/2013/02/17/1382

                «Ці Великі – то камені, від яких танцюють тростини.»
                (Пісня про Гільгамеша)

Я бачив читача якого з глини
Зліпив як забавку веселий Бог.
Він книгу глиняну шматком тростини
Писав натхненно мов пророк –
Що все намарно, все минає всує,
Що вічна лиш матерія, а Дух
Лиш спалах вогнику, якого не існує
І серед цих страждань-розрух
Життя лише судома і помилка гри
Якою бавляться нелюдяні закони
Світобудови… І першооснови три
Вода, вогонь і твердь – три забобони
Що наше тимчасово-помилкове «я»
Відбитком залишають у намулі
Потоку небуття.
Філософе! Клинопис лихоліть
Тримає у руках юнак –
Дивується, що в мороці століть
Його думок вчорашніх знак
Якийсь чудний і бородатий троглодит
Накреслив. І між ними смерті
На п’ять безодень – тисяч літ.
І думає про сенс цієї круговерті,
Що прахом стане тіло і трава.
А Бог сміється, дивиться виставу
І теж щось пише – бавиться в слова.


Остальные мои переводы Шона Маклеха можно найти здесь:
http://www.stihi.ru/avtor/rubystein&book=6#6
____________________________________________________________