С К I Ф

    Світлій  пам’яті  Олега  Сидора
Він  знав  історію,  п’ять  іноземних  мов,
Мав  мужність,  честь  і  гідність  надзвичайні,
Кілька  смертей  в  борні  успішно  поборов,
Друзів  рятуючи,  поліг  в  бою  останнім.
 
Плач,  рідна  земле,  дякуй  і гордись,
З  тих  пір,  як  ти  стоїш  під  небесами
Син – велетень  у  тебе  справжній  народивсь,
Пішов  у  вічність  божими  стежками.

Майдан  кипів,  кругом  свистіли  кулі,
Він  на  барикади  побратимів  підіймав,
Поранений,  побитий,  майже  обгорілий,
Тут  переміг,  свободу  й  правду  відстояв.

Та  ворог  лютий  вже  поповз  із –за  кордону
Щоб  Україну  вільну  знову  шматувать,
Інтелектуали  добровольчі  створюють  загони
З  загарбником  за  Батьківщину  воювать.

Прозвали  «скіфом»  на  Майдані  за  знання,
Донбас  звільняючи,  був  батьком  побратимам,
За  землю  рідну  всюди   він  на  смерть  стояв,
Відважно  й  беззавітно  тут  за  неї  і  загинув.

Цвіт  нації  тепер  втрачаєм  за  Донбас,
Де  зло  й  добро  зійшлись  в  смертельному  двобої,
Він  захищав  себе  і  кожного  із  нас,
Жив,  воював,  у  вічність  відійшов  героєм.

Гойдає  вітер  полотно  наших  знамен
І  матінка  земля  загиблих  обнімає,
«Скіф»  у  строю,  в  бою,  він  не  помер,
Ми  пам’ятаємо - герої  не  вмирають!
        19.01. 2015р., Київ