Прийшло Різдво.
Горить свіча.
А мами вже немає;
Переступаю я поріг.
Ніхто не зустрічає.
Болить душа.
Бринить сльоза.
І щемно серце крає.
А на столі - її портрет,
Матусі вже немає.
А за вікном тріщить мороз,
Колядок спів лунає.
Чому ж немилий світ мені?
Бо мамочки немає.
Святе Різдво.
Смачна кутя.
Узварчик домліває,
А на столі дванадцять страв.
Лиш матінки немає...
Хтось попрікатиме, мовляв:
"Так з усіма буває".
Мені здається - вмерла я,
То ж - Матері немає.
Матерi 9. 01. 2015 р
© Copyright: Валентина Бабиченко, 2015
Свидетельство о публикации №215012000055
Свидетельство о публикации №215012000055
Рецензии