Ще не вмерла

Ще не вмерла, ще волає,
та скоро задавлять.
Так панове депутати країною правлять.
На майданi -горлопани,
А у Радi-зрада!
Народ тихо вимирає, нема бiльше ладу.
А щоб жити в Україні, то не дадуть ради,
всiм отим слугам народу, тiльки грошi в радiсть,
 а простим людям досталось холоду,та «гладу».
Нi, ще сорому зосталось, стиду не одмити,
що не змогли жить в країни, якiй свiт кормити.
Де та сила, де та воля, слава гайдамача
пiд кайданами попрiла, в могилах лежачи?
Де подiлись буйнi чуби, сивi оселедцi,
тих кого жахались ляхи, та пашi турецкi?
Рознесло широким степом,
буйними вiтрами,
лиш бiлiють чіїсь кiстки,
в розритих курганах.
Проржавiлi гострi шаблi,потлiлi жупани,
чи то хлопскi,чи то панськi,
ніхто вже не знає,
бо тепер у можновладцiв,памьятi немає.
А в герої,тих вже пишуть,
за кого заплатять,
бо не платять просто простi,
або ще ледачi.
Ще цвiте краса дiвоча,та не видно цноти,
продають її за безцiнь, на шоу за грошi.
За тiж грошi , геть паплюжать гiднiсть парубоцьку,
мають красу України, як сiмейство шведське,
є заїзжим людоловам -гешефт «не по детски» .
На тих шоу , лишень  видно, встиду та огиду,
содомiтiв-педофiлiв, хають лиш для виду,
бо кришуют їх конкретно,
ближчi до держави,
може й подано заяви, та не видно справи.
Розвелося слуг народу"всiлякого зраку",
з чогось голосу папуги,
їх i мають всяко.
Роздiляють народ рiдний, на правих,та лiвих,
тi хто з роду ненажери, до грошей  зрадливих,
з блюдолизiв, тих вертлявих, гладких, та речистих,
що до влади досягнувши, душею нечистi.
Де земля що годувала, щедра та привольна,
запустiла занедбана, як душа в неволi .
А шматки що посмачнiше, геть порозтягали,
Та без шуму, без закону порозпродавали.
I зкупають нашу землю дiлки забугорнi,
отрутою засипають,та зерном потворним.
А де нашi гречкосiї,чеснi працёвитi,
вимирають, вже полями нiкому робити.
Повалялись бiлi хати,проросли тернами,
З селищ молодь повтiкала, аж за океани.
А про совiсть в землях наших вже мабуть забули,
розпродали честь та гiднiсть, чим богатi були.
Попи в церквах, владi ситiй , осанну спiвають,
хвалять тих хто народ рiдний, гнiте, обкрадає.
Позрікалсь православья віри дідівської,
проміняли на унію зради бісовської.
Суддi правлять суд неправий, невинних саджають,
а бандити з крадiями правлять та гуляють.
Геть забули за братерство,памьять розтоптали
і добра що нас єднало,як і не бувало.
А тепер бо вже воюють з рідними братами,
як безумні те руйнують що набудували.
Бiжать люди з Украiни до кращоi долi,
бо не бачуть в землi рiднiй нi правди,нi волi.

От таке життя, як в казцi,  чим далi – страшнiше,
вже не видно шлях до храму, за хмарами свiтла.