Веду ніжно пальцем від вушка,
До шиї, ключиці й предпліччю.
Зап'ястям там пещу, де мушки,
Як шрами від дробу картеччю...
Втамовую спрагу джерельцем,
Втискаючись в ребра вустами.
Цілунком хлебчу біль із Серця,
Й лоскочу живіт твій персами.
Знаходжу на тОбі скрізь точки,
Де чуйність, немов знята шкіра.
І збуджую пристрасть жіночно,
Щоб в очах знов хіть мерехтіла.
ЦIлунки, як ЛIки
© Copyright: Иньфинити Любви, 2015
Свидетельство о публикации №215012501660
Свидетельство о публикации №215012501660
Рецензии
