Примхи часу
Він пролітає наче птаха.
Він витікає з твоїх жмень,
І посилає тебе на фіг.
На крок вже ближче, або далі
Стаєш ти від своєї мрії.
Він прибавляє тобі сили.
Чи забирає всю надію.
Стирає він усі аккорди,
Та добавляє сала в морду.
Тобі, мій юний вірний друже,
Це не повинно буть байдуже.
Тому і варто кожну мить,
Із чесним поглядом прожить.
І тим хто здався не піддатись,
Собою до кінця лишатись.
Іти, крізь прірви та підйоми
Іти крізь рани тіла і душі.
Лиш загартують перепони,
Слабких на дні лишивши всіх.
Цей день пройшов, а з ним і шанс.
Змінити світ, мій юний друг.
Доля не робить реверансів,
І не зайде на другий круг.
Свидетельство о публикации №215013002243