О,друже мій любий
Чому до меня ти такий грубий?
Чому не ціниш ніколи того,що для тебе роблю?
Чому не віриш,коли кажу,что що тебе я так сильно люблю?
Ти завжди такий холодний,мов лід
Ти увесь час ведеш себе,як граніт.
Ти ніколи не скажеш доброго слова
Коли зізнаюсь у коханні,наче не розумієш,про що мова.
Але ти усе добре знаєш
Але мене наче за людину не маєш.
Ти глузуєш з моіх почуттів
Наче зі старих,безхатнів котів,
Але я мовчки ковтаю сльози
Витягаючи з сердця уси,що ти жбурляєш,занози.
Я буду тебе чекати
Ти,знаєш,що ти перший і єдиний,кого я кохала,кохаю та буду кохати.
Первое творение на языке моего народа
© Copyright: Мои Мысли Моя Субмарина, 2015
Свидетельство о публикации №215013100036
Свидетельство о публикации №215013100036
Рецензии