Коли земля під ногами міняє орбіту
Без попереджень,так різко,в секунду одну
Береш себе в руки,хочеш зловити.
Відчуваєш як падаєш в прірву німу
Падаючи,ми вчимося літати
Тяга повітря стає легкою
З часом мусимо обирати
В який бік махнути рукою
І за нею піти,освітити шлях
Ти першопроходець можливо
Колись усі терпіли крах
І це не так уже й важливо
Ти - світло сонця,тепло вогню,
Ти - темінь ночі і лезо ножа
Коли треба,я тебе зупиню
Бо я частина твоя,я рука
Зорі - це також система підступна
Між ними друзі є і вороги
Але вони граються у недоступність
Вони – це маленькі боги.
В очах темніє,наче гуща кави навколо
Усе рухається,світ біжить
Ти – система,що не відчуває болю
Ти скоро згориш…за мить.
Згори
© Copyright: Лира Вайн, 2015
Свидетельство о публикации №215020102566
Свидетельство о публикации №215020102566
Рецензии
