Думками лину
де юність
стрімко крокувала,
де те дівча,
що всі мої
чуття найпершії
забрала.
Де пив всю ніжність
її вуст
своїми
спраглими губами.
Та й ніжно - ніжно посміхнусь
тим мріям,що все йшли за нами.
Все йду думками
повз ставки,
задумливо малюю кроки
в Софієвці,
де ті стежки,
що забирали
серця спокій
і в ньому
плавили слова,
що юністтю були задумані.
Де школа наша номер два
в далекій,
милій
Умані...
Свидетельство о публикации №215020100944
де рясно стигли вишні,
колись я у пітьмі
в садок до тебе
вийшла...
Чудовi спогади
зiгрiють душу так,
як наша молодiсть -
колишня ...
...коли цвiли вуста
i пoцiлункiв смак -
солодшим був,
нiж стигла
вишня ... Чудово-чудово...
але зараз --
До Лютого дошкандибала –
Стара, стара – але-ж iще – жива ...
Даремно, бо нiчого не придбала,
А часа, що пройшов – уже НЕМА ... - з сумною посмiшкою...
Алла Зиливинская 04.02.2015 01:37 Заявить о нарушении
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! — Геть думи сумні!"
. . .(Леся Українка)
Життя летить ніби стрілою,
мов хвиля бистрая пливе,
тай забира все за собою,
но все ж міркуеш про живе.
Але коли ж дойдеш до краю,
життям останнім дорожа,
коли ти з Богом, твердо знаю,
то вічно житиме душа!
Добра!
Виталий Полищук 04.02.2015 13:57 Заявить о нарушении
Алла Зиливинская 04.02.2015 23:48 Заявить о нарушении