Дивуюся

Дивуюся,  вражаюся,  хвилююся,
Емоції  зашкалюють  і  бурю  підіймають,
Думки  снують,  слова  шикуються,
В  рядки  віршовані  замислено  лягають.

Тут  дух  вітійствує  і  будить  небайдужість,
Збирає,  аналізує,  систематизує  факти,
Радіє,  злить -  на  кару  чи  на  милість,
Рве  ланцюги  чи  зміцнює  контакти.

Диверсії,  терор,  убивства,  йде  війна,
Знов  фюрер  хоче  в  світі  панувати,
Самоубивча  бійня,  світова,  страшна
Раптово  з  цього  може  розпочатись.

В  уяві,  у  ві  сні,  чи  навіть  наяву
Буває  сцени  неймовірні  бачу,
Що    уже  там  -  у  пеклі,  у  раю
Журюся,  веселюся,  гірко  плачу.

Що  приверзлось  -  спішу  я  записать,
Сон  розуму - утішний  чи  невтішний,
Щоб  тим,  хто  це  захоче  прочитать
На  серці  стало  легше,  а  душі  затишно.

Якщо  вдалось  до  серця  читача  дійти
І  створеним  хоч  трішки  доторкнутись -
Між  людьми  й  народами  снуєш  мости
Щоб  кожний  міг   із  обраним  зустрітись.

Та  й  так,  поки  старому  ще  втямки
Думки  рояться  в  заримовані  рядки.
                7.02. 2015р., Київ