108 -бути собою-

Валентин Лученко
Коли стає тихо, так тихо, що чутно, як б'ється серце, ти знімаєш маску.
Ти засинаєш або поринаєш в транс.
Тут можеш дізнатися достеменно хто ти.
Чи літати тобі, чи сиднем сидіти, чи плазувати.
Але ти боїшся, тому забуваєш.
А вранці: кава, підземка, контора.
Хвора душа. Життя не миле.
Схаменися!
Згадай! Зелений лужок, золота кульбаба.
Підстрибнув і полетів. Ти - янгол, Син Бога.
Дорога, в якої нема кінця.
Будь собою. Прокинувшись, пам'ятай ти - є...


© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215020802033
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валентин Лученко
Рецензии
Написать рецензию
Дуже гарно! Дуже стильно! ))

Татьяна Лимонова   10.02.2015 21:40   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую, Таню! Освоюю нові форми :-)

Валентин Лученко   10.02.2015 21:57   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Валентин Лученко