Мила моя, не журися,
надія завжди у нас є,
мені здалеку посміхнися,
порадуй серденько моє.
А як засмученою будеш,
не допоможеш мені, ні собі,
нікого більше не зігрієш,
теплом, що піде по землі.
Здалека я тебе побачу,
нехай голос тихий звучить,
Ти як там? Стиха плачеш?
Нехай сльозами плаче ніч!
Закінчиться час і знову,
і знову день новий прийде,
ми не закінчили розмову,
життя іде: твоє й моє.
Картина із інтернету.
02.2015.
Продовження: http://www.proza.ru/2015/02/15/1195
Милая моя, не грусти
© Copyright: Светлана Борщ, 2015
Свидетельство о публикации №215021501152
Свидетельство о публикации №215021501152
Рецензии