Стрiтенська нiч

Тихий  вечір  м’яко  відступає,
На  деревах  скрізь  мороз  сивіє,
Ніч  спроквола  небо  огортає
Де  молочний  шлях  уже  зоріє.

Місяць  вабить   ніжний  зорепас,
Ввишині  тремтливе  мерехтіння
Грайливо  проводжає  із  небес
Химери  у  казкових  володіннях.

Спалахує  яскраво  неба  край,
Зевсова  стріла  униз  зміїться,
Стрімкий  метеоритів  зореграй
Вогнем  на  тиху  землю  мчиться.

Виводить  так  стрітенська  ніч
Весну  з  зимою  віч  -  на  -  віч.
                15.02. 2014р., Київ
*Фото  з  Інтернет


Рецензии