Ев. Мф. 8

1. А коли зійшов Він з гори, то слідом за Ним рушив великий натовп.
2. Аж ось, підійшов прокажений, вклонився Йому і сказав: "Господи! Якщо захочеш, Ти можеш зробити мене чистим*".
3. Ісус простягнув руку, – торкнувся його і сказав: "Хочу, – будь чистий!" І він тієї ж миті очистився від прокази.
4. І сказав йому Ісус: "Дивись, не розповідай про це нікому; але піди і покажи себе священикові і принеси дар, котрого звелів Мойсей, на свідчення їм."
5. А коли Він увійшов до Капернауму, до нього підійшов сотник і просив Його:
6. "Господе! Раб мій лежить вдома паралізований і тяжко страждає."
7. Ісус сказав йому: "Я прийду і уздоровлю його."
8. А сотник у відповів Йому: "Господи! Я не вартий, щоб Ти зайшов під мій дах; але скажи лише слово, і уздоровиться раб мій;
9. Бо я також людина підлегла, проте, маючи своїх вояків, наказую одному: Піди, і йде; і другому: Прийди, і приходить; і своєму рабові: Роби так, і робить."
10. Коли Ісус почув це, Він здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: "Істину кажу вам: Навіть в Ізраїлі не знайшов Я такої сильної** віри."
11.І кажу вам, що сила силенна людей прийдуть від сходу і заходу і приляжуть*** з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;
12.А сини Царства будуть викинуті геть, у пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів."
13. А сотникові Ісус сказав: "іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі." І одужав раб його в ту ж мить.
14. Коли Ісус прийшов у дім Петра, то побачив тещу його, що лежала в гарячці,
15. І торкнувся руки її, і недуга залишила її; і вона підвелася і служила їм.
16. А коли настав вечір, до Нього привели багато біснуватих, і Він повиганяв духів словом і уздоровив усіх недужих,
17. Щоб справдилося сказане через пророка Ісаю: "Він узяв на Себе наші немочі і поніс хвороби."
18. А коли Ісус побачив довкола Себе забагато народу, звелів відпливти на другий берег.
19. Тоді один книжник підійшов і сказав Йому: "Учителю! Я піду за Тобою, куди б Ти не йшов."
20. І сказав йому Ісус: "Лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має, де прихилити голову."
21. А інший з учнів Його сказав Йому: "Господе! Дозволь мені спочатку піти й поховати батька мого."
22. Але Ісус відповів йому: "Йди за Мною і залиш мертвим ховати своїх померлих."
23. І, коли зайшов Він у човен, слідом за Ним пішли й учні Його.
24. І ось, здійнялася велика буря на морі, аж так, що човен заливали хвилі, а Він спав.
25. Тоді учні Його підійшли до Нього, і розбудили Його; в паніці кажучи: "Господе! Врятуй нас! Гинемо!"
26. І сказав їм: "Чому ви такі боягузливі, маловіри?" Відтак підвівся і заборонив вітрам і морю, і тиша велика настала.
27. А люди дивувалися й казали: "Хто це, що й вітри і море підкоряються Йому?"
28. І коли Він приплив до другого берега в країну Гадаринську, зустріли Його двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
29. І ось, вони закричали: "Що Тобі, Ісусе, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас."
30. А трохи далі від них паслося велике стадо свиней.
31. І демони просили Його: "Якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней."
32. І він сказав їм: "Ідіть." І вони вийшли і пішли в стадо свиней. І ось, усе стадо свиней кинулося з кручі в море, і загинуло у воді.
33. Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все, що було з біснуватими.
34. І ось, ціле місто вийшло назустріч Ісусові і, коли побачило Його, просили, щоб Він відійшов від їхнього краю.
* - уздоровити
** - букв. великої
*** - за юдейською традицією, чоловіки за святковим столом не сидилі, а знаходились в напів-лежачому положені.