Ев. Мф. 9

1. Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.
2. І ось принесли до Нього паралізованого, що лежав на постелі. І, побачивши віру їхню, Ісус сказав паралізованому: "Будь мужнім, сину! Прощаються тобі гріхи твої".
3. При цьому, деякі із книжників сказали між собою: "Він святотатствує".
4. Ісус знав їхні думки, а тому запитав: "Навіщо ви думаєте лукаве в серцях своїх?"
5. Бо що легше сказати: "Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Підведися і ходи?"
6. Та щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи. Тоді говорить паралізованому: "Встань, візьми постіль твою та йди у дім твій."
7. І він підвівся та пішов у дім свій.
8. А народ, який все це бачив, налякавсявся і прославив Бога, Котрий дав таку владу людям.
9. Йдучи звідти, Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ім'я Матвій, і сказав йому: "Іди за Мною." І той підвівся і пішов за Ним.
10. І коли Ісус приліг при столі в його домі, багато митників і грішників прийшли і прилягли біля Нього та учнів Його.
11. Коли побачили це фарисеї, то сказали Його учням: "Нащо Учитель ваш їсть і п‘є з митниками та грішниками?"
12. Він же, почувши, відповів їм: "Не здорові мають потребу на лікаря, а хворі";
13. Підіть же та навчіться, що означає: "Милості хочу, а не жертви. Адже Я прийшов покликати не праведників, а грішників."
14. Тоді приходять до Нього учні Івана і кажуть: "Чому ми і фарисеї постимось, а Твої учні ні?"
15. І сказав їм Ісус: "Чи можуть друзі нареченого сумувати, доки він з ними? Але настануть дні, коли відберуть у них нареченого, і тоді поститимуть."
16. І ніхто до одежі старої не пришиває латки з нової тканини; бо вона стягнеться на старому і діра стане ще більшою.
17. Не вливають також вина молодого до старих бурдюків; інакше бурдюки порвуться, і вино витече, і бурдюки пропадуть; але вино молоде вливають до нових бурдюків, і збережеться те і друге.
18. Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього один чиновник, вклонився Йому і сказав: "Донька моя щойно померла; але прийди, поклади на неї руку Твою, і вона буде жити."
19. І підвівся Ісус, і пішов за ним, і учні Його.
20. І ось, жінка, яка дванадцять років страждала від кровотечі, наблизилася ззаду і торкнулася до поли одягу Його;
21. Бо вона казала сама в собі: "Якщо лише торкнуся до одежі Його, видужаю."
22. А Ісус обернувся, побачив її і сказав: "Кпіпися, доню! Віра твоя врятувала тебе." І жінка від тієї миті уздоровилася.
23. І коли прийшов Ісус до оселі чиновника та побачив там флейтистів і народ, що вчинив гамір,
24. То сказав їм: "Пропустіть! Бо не вмерла дівчина, але спить." І насміхалися з Нього.
25. А коли народ випровадили, Він зайшов, узяв її за руку, і дівчина підвелася.
26. І полинула звістка про це по всій землі тій.
27. А як Ісус повертався звідти, за Ним слідом пішли двоє сліпих і кричали: "Помилуй нас, Ісусе, сину Давидів!"
28. Коли ж Він прийшов до оселі, сліпі наблизилися до Нього, І сказав їм Ісус: "Чи віруєте, що Я можу те вчинити?" Вони сказали Йому: "Так, Господе!"
29. Тоді Він торкнувся їхніх очей і сказав: "По вірі вашій, хай буде вам."
30. І відкрились очі їх. А Ісус суворо наказав їм: "Дивіться, щоб ніхто не дізнався."
31. Але вони, як тільки вийшли, розголосили про Нього новину по всій землі тій.
32. А як вони виходили, то привели до Нього чоловіка німого і біснуватого.
33. І коли демона Він прогнав, німий почав говорити. І народ вельми дивувався і казав: "Ніколи не було подібного в Ізраїлі."
34. А фарисеї казали: "Він виганяє бісів силою князя бісівського!"
35. І ходив Ісус по всіх містах і поселеннях, навчав у синагогах їхніх, і проповідував Євангеліє Царства і уздоровлював усіляку недугу та неміч у людях.
36. Побачивши великий натовп, Він пожалів їх, бо вони були виснажені і розпорошені, як вівці, котрі не мають пастуха.
37. І сказав учням Своїм: "Жниво справді велике, та робітників мало;
38. Тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав."