Ев. Мф. 11

1. І сталося, коли Ісус закінчив наставляти дванадцятьох учеників Своїх, то пішов звідти, щоб учити й проповідувати в містах їхніх.
2. А Іван, коли почув у в‘язниці про діяння Христові, послав двох учнів своїх
3. Запитати в Нього: "Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи нам іншого чекати?"
4. І сказав їм Ісус у відповідь: "Підіть і розкажіть Іванові, що чуєте і бачите:
5. Сліпі стають зрячими і кульгаві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Звістка.
6. І блаженний той, хто не спокуситься через Мене."

7. А коли вони пішли, Ісус почав говорити людям про Івана: "На що дивитися ходили ви в пустелю? Чи на тростину, котру вітер хитає?
8. На кого ви дивитися ходили? Чи на чоловіка, зодягнутого в м‘який одяг? Ті, хто носить м‘який одяг, у царських палатах живуть.
9. Тоді на кого дивитися ви ходили? На пророка? Так, скажу вам: "більше, ніж пророка!"
10. Бо він той, про кого написано: Ось, Я посилаю вісника Мого перед лицем Твоїм, який приготує дорогу Твою перед Тобою.
11. Запевняю вас: "Із народжених жінками не з'являвся більший від Івана Хрестителя; але менший у Царстві Небеснім більший від нього.
12. Та від днів Івана Хрестителя і донині Царство Небесне силою береться, і ті, що докладають зусилля, здобувають його.
13. Бо всі пророки й Закон пророкували до Івана.
14. І, якщо хочете знати, він є Ілля, котрому належало прийти.
15. Хто має вуха чути, нехай чує!

16. До кого ж цей рід прирівняю? Він схожий на дітей, котрі сидять на вулиці і звертаються до своїх приятелів,
17. І кажуть: Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам сумних пісень, а ви не ридали.
18. Бо прийшов Іван, не їсть, не п‘є; і кажуть: У ньому демон.
19. Прийшов Син Людський, їсть і п‘є, і кажуть: Ось чоловік, котрий любить поїсти і випити вина, друг митникам і грішникам. Тож виправдалась мудрість власними ділами.”

20. Тоді почав Він докоряти містам, у котрих найбільше проявлялася сила Його, через те, що вони не покаялися:
21. "Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Віфсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися чудеса, що явлені були у вас, то давно вони покаялися б в мішковині* й попелі.
22. Тож запевняю вас: Тирові і Сидонові легше буде судного дня, ніж вам.
23. І ти, Капернауме, що до неба піднявся, до пекла зійдеш. Бо якби у Содомі сталися чудеса, що сталися були в тобі, то він залишився б до нинішнього дня.
24. Тож запевняю вас, що землі содомській легше буде судного дня, ніж тобі."
 
25. О тій порі, коли продовжував слово, Ісус сказав: "Прославляю Тебе, Батьку, Господи неба і землі, що Ти утаїв це від мудрих та розумних і відкрив це немовлятам.
26. Так, Отче! Бо такою була Твоя добра воля.
27. Усе передане Мені Батьком Моїм, і ніхто не знає Сина, окрім Батька; і Батька ніхто не знає, окрім Сина, і кому Син хоче відкрити.
28. Прийдіть до Мене, всі стомлені й обтяжені, і Я заспокою вас!
29. Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я стриманий і покірний серцем; і знайдете спокій душам вашим.
30. Бо ярмо Моє любе, і тягар Мій легкий.

* - грубий одяг який люди одягали в знак щирого покаяння