Уже течёт надежды речка
через засніжені поля і гай,
та сонце промінь простягає:
тобі пора, снігу, і розтавай.
У полі сніг осяде, стане нижчим,
течуть дрібнесенькі струмки,
стікають у низини і дзюркочуть,
ближчими стануть до землі.
Струмки зберуться у швидкі потоки
і так течуть до повноводної ріки,
стрибають через камінь - кроки,
потрапити у більшу хвилю до мети.
Краплі дрібні з гілок допомагають,
а на бурульках сонечко блищить,
у полі із землі вже квіти виглядають,
вершок зелений вверх стирчить.
Вже перші квіти весну привітають,
бачити хочуть красну, що прийде,
для неї всі замети швидко тануть,
сонце вітає шлях і весна йде.
Анімація із інтернету.
28.02.2015.
Свидетельство о публикации №215030101058