Прості слова. Думки прості. Потоки збудження в корі. Вібрації від сутінок вечірніх до світання ледь вловимі.
Вже Сіріус зійшов, Венера у зеніті. У нашім світі все так просто і складно водночас. І що робити, де себе подіти, в яку шпариночку сховатися на час? Ми, посивілі діти, ховаємось в казки, як Петрик в лопухи. І ніц на то ні ради, ні розуму нема аби хоч на часину страх спинити.
Німа порадниця та Книга Долі, яку гортав впродовж років, десь загубилася. В стодолі потерть, на полицях пил, у бурдаях іржавий реманент. Цілик на полі, як цемент забутий під дощем, який всю ніч сочився з неба.
Але дорога є, а значить можна вийти. Куди? Усюди. Було б хотіння і бажання.
108 -12
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №215030701363
Свидетельство о публикации №215030701363
Рецензии
Книгу долi треба вiдшукати...
Хорошая миниатюра. Как всегда, мало слов многое выражают. Если бы в литературоведении было понятие "смыслоёмкости", Ваши тексты приводили бы в пример ))).
Татьяна Лимонова 09.03.2015 11:15 • Заявить о нарушении
Хорошая миниатюра. Как всегда, мало слов многое выражают. Если бы в литературоведении было понятие "смыслоёмкости", Ваши тексты приводили бы в пример ))).
Татьяна Лимонова 09.03.2015 11:15 • Заявить о нарушении
Дякую щиро! Справді, намагаюся бути дуже стислим. Малою кількістю слів передати більше сенсів та образів. Ну і візуалізацію також треба не забути, бо без "відеоряду" текст не працює.
Десь так, якщо стисло. :-)
Валентин Лученко 09.03.2015 19:27 Заявить о нарушении
Десь так, якщо стисло. :-)
Валентин Лученко 09.03.2015 19:27 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.